Сєвєродонецький фаховий коледж культури і мистецтв

   
Раді Масляну вітати,
Пирогами зустрічати.
А неділя прийде –
Треба проводжати.

   Народна пам’ять зберегла багато традицій, що відзначались з давніх давен. Їм завжди надавалось надзвичайне значення. Більшість обрядів відігравала магічну роль у давні часи. Відбиваючи світогляд наших предків, пов’язаний з міфологічними уявленнями людей минулого і з солярним культом, фольклор у той же час став сферою прояву художньої обдарованості народу, виразом його оптимістичного ставлення до життя, його щирості і духовної краси.

   Народні обряди охоплюють весь календарний рік. Серед них одне з найважливіших місць відводиться зимовим святам. Перше – св. Миколая, потім Різдво, далі Маланки та Василя, Водохреща, і завершується цей цикл Масляною.

   Зимові обряди вшановуються нашими сучасниками і майже завжди відтворюються певним чином у Сєвєродонецькому коледжі культури та мистецтв імені Сергія Прокоф’єва. Навіть у грудні грозового 2022 відбулося святкування на честь святого Миколая. Веселий, радісний настрій створили викладачі коледжу, котрі разом зі студентами готували це свято для дітей школи педпрактики, щоб навіть в такий час дітлахи відчували, що хоч і на відстані, але й дистанційно ми разом. Тому учні з натхненням і жагою до творчості брали участь у своєму веселому заході - з надією на святого Миколая і на його найважливіші дарунки.

   Наступне свято – Різдво Христове. Згадаймо, як ми його в минулі роки відзначали у нашому головному корпусі співом колядок, водінням Кози. А наші дотепні студенти збиралися групами колядників та обходили різні установи і домівки своїх викладачів, колядуючи і створюючи справжній святковий настрій. Відкриваєш двері на дзвіночок – аж розноситься по усьому під’їзду урочисте «Радуйся» і здається, що не тільки дім, а уся наша земля сповнюється великою радістю.

   Хочеться пригадати Різдво у грудні 2017 року. Це була особлива подія у нашому коледжі. Ми святкували День народження Христа разом з нашими гостями з Галичини. Різні хорові групи молодих сєверодонецьких музикантів зустрічали викладачів та студентів Дрогобицького коледжу, виконуючи різдвяні хорові твори й колядки у нашому прекрасному холі. Біля фонтану, оточеного зеленими рослинами, у виконанні викладацького та парубоцького квартетів, а також хорових ансамблів лилися піднесені християнські наспіви, наповнюючи серця світлом та вірою.

   У відповідь друзі продемонстрували справжній Вертеп – із Пастушками, Янголами, навіть Чортиком та Смертю, котра на наших очах «згубила» лихого царя Ірода.

   Тим часом закінчується останній зимовий місяць і скоро Зима поступиться місцем Весні. А зараз Масляна – весела Масниця. Її завжди радо зустрічали зі спусками на санях з гори, з млинцями й пирогами, з рядженими, масками, ляльковими та живими виставами, іграми та веселощами. До свята готувалися заздалегідь: будували великі та маленькі гойдалки та різні каруселі, заливали крижані гори довжиною понад сто метрів і гурбою спускалися з них, щоб був гарний врожай. Святкували цілий тиждень, а в останній день, у неділю, Масляну вшановують піснями й хороводами, потім проганяють. Після цього наступає Великий піст. Тож зараз саме час радіти, пригадати свої здобутки, подумати про помилки. Пригадаємо, посумуємо… А згадуючи минулі роки та рідний коледж і заглядаючи у майбутнє, ми надсилаємо до нього – до майбутнього – свої найщиріші сподівання та надії на краще.

   Закінчується зима і прийде весна. Віримо: вона принесе нам довгоочікувану радість!