Сєвєродонецький фаховий коледж культури і мистецтв

    25 лютого 2026 року, у День української жінки та коли вся Україна і світ відзначають 155-ту річницю від дня народження видатної української письменниці, перекладачки та культурної діячки Лариси Петрівни Косач-Квітки, у Сєвєродонецькому фаховому коледжі культури і мистецтв імені Сергія Прокоф’єва відбулося тематичне відкрите заняття під глибокою та багатогранною темою: «Нерозривний світ музики Лесі Українки з її творчістю в контексті українського музикознавства».

    Відкрите заняття розпочалося з обговорення глибокого, майже сакрального зв'язку Лесі Українки з музикою. Викладачі та здобувачі освіти, присутні гості занурилися у спогади про те, як юна Лариса Косач мріяла стати композиторкою і як важко переживала втрату можливості професійно грати на фортепіано через хворобу.

    Особливий акцент було зроблено на знаменитому вірші «До мого фортепіано», який став своєрідною елегією та прощанням із музичною кар'єрою, але водночас — народженням її як великої поетеси. Присутні проаналізували, як нереалізований музичний потенціал сублімувався у феноменальну мелодику її поетичного та драматичного слова.

    Важливим блоком заняття стала розмова про етнографічну та фольклористичну діяльність письменниці.

    Учасники дізналися про унікальні експедиції Лесі Українки та її чоловіка, видатного музикознавця-фольклориста Климента Квітки. Було наголошено на історичному значенні записів дум та пісень кобзарів, зокрема Гната Гончаренка на фонограф — новаторському для того часу кроці, який зберіг автентичне українське звучання для нащадків.

    Найглибшою частиною відкритого заняття став аналіз текстів Лесі Українки крізь призму музикознавства, де було розкрито кілька ключових аспектів: жанрова музичність – використання поетесою суто музичних форм у літературі: ноктюрни, колискові, рапсодії, рондо, марші; симфонізм «Лісової пісні» – драма-феєрія розглядалася як справжня літературна симфонія з лейтмотивами, де кожен персонаж має свою унікальну музичну тему, а народні мелодії Волині органічно вплетені в тканину тексту; джерело натхнення для композиторів – обговорювалося, як ритмомелодика Лесі Українки надихала Миколу Лисенка, Кирила Стеценка, Якова Степового та сучасних українських композиторів на створення романсів, опер та балетів.

    Заняття пройшло в атмосфері творчого піднесення. Використання відео- та аудіозаписів, уривків із музичних творів на слова поетеси та інтерактивних презентацій дозволило присутнім не просто почути факти, а й емоційно відчути «музику» Лесиного слова. Серед популярних сучасних проєктів — «10 нових пісень на вірші Лесі Українки», де поезія поєднується з чутливим вокалом і вирізняється експериментальним поєднанням глибокої поезії з електронікою, джазом, романсовими мотивами та навіть використанням ШІ. Сучасні музиканти переосмислюють класику, зокрема творчість Лесі Українки, роблячи її актуальною, інтимною та чутливою, часто фокусуючись на емоційному переживанні кожного слова, створюючи пісні у жанрах поп, інді та рок. Популярні композиції виконують Артем Пивоваров та Оля Полякова («Тішся»), Бумбокс («Плющ»), KRUTЬ («Леся»), ROXOLANA («Горить моє серце»), Оксана Муха («Ой, вишеньки-черешеньки»), а також гурти Alex & Elina та Shy & KULSHENKA.

    Цей захід ще раз довів, що Леся Українка — це не лише класика української літератури. Це могутній голос нашої культури, чия творчість є безмежним полем для досліджень на перетині філології та музикознавства. Її поезія звучить, і цей звук продовжує резонувати в серцях нових поколінь.