3 лютого виповнилося 215 років від дня народження Фелікса МЕНДЕЛЬСОНА - видатного німецького композитора, диригента, одного з найвизначніших представників епохи романтизму.
До ювілейної дати відомого композитора, викладачем ЦК «Спеціальне фортепіано» Віолеттою БОНДАРЧУК, було проведено відкрите заняття зі студентами IV курсу профілізації «Фортепіано» з предмету «Методико-виконавський аналіз педагогічного репертуару» на тему «Вічно жива творчість Фелікса Мендельсона. Пісні без слів».
Одна з особливостей музики Мендельсона полягає в її доступності широкому колу слухачів – в цьому відношенні композитор займав виключне становище серед композиторів-сучасників. Його мистецтво відповідало художнім смакам великого кола людей, а його теми, образи і жанри, тісно пов’язані з сучасною німецькою культурою.
Основу фортепіанної творчості Мендельсона складають «Пісні без слів». Їх сміливо можна назвати вершиною всієї фортепіанної музики композитора. Кожна з п’єс, яка входить в збірку, розкриває свій особливий образ, наповнений ліричністю.
Назва, дана Мендельсоном, повністю виправдовує себе, адже мініатюри доречніше порівнювати з романсами, зі всією характерною емоційністю та пісенністю, тільки написаними в інструментальному перекладі.
В цих п’єсах чітко позначилася тенденція композитора-романтика – «вокалізувати» інструментальну музику, надати їй пісенну виразність, як би одушевити інструмент, змусити його співати.
Студенти протягом заняття виконували, слухали та аналізували мініатюри.
Присутні мали змогу поринути в атмосферу XIX століття, насолодитися шедеврами фортепіанної спадщини композитора, переглянути картини Тіціана, під враженням яких народжувалися нові твори.
Під супровід «Пісні венеціанського гондольєра» подумки прогулялися Венецією, відчуваючи коливання хвиль та гондол. Учасники заходу візуально насолодилися неймовірними видами містечок, де бував і творив композитор.
А ще, на занятті пригадали Мендельсона як художника, який в своєму творчому доробку має безліч шедеврів.
Музику Мендельсона відрізняє ясність та простота форми, а також надзвичайна мелодійність та сентиментальність. Мендельсон єдиний музичний вундеркінд ХІХ століття, чиє обдарування могло конкурувати з генієм Моцарта.












