The Serhii Prokofiev Severodonetsk professional

    Музика володіє унікальною властивістю — вона здатна гоїти рани, повертати відчуття рідного дому та ставати тим непохитним духовним щитом, який не здатна пробити жодна зброя.

    Напередодні Дня української музики наша коледжна родина знову об’єдналася у віртуальному залі, аби презентувати масштабний культурно-мистецький проєкт «Симфонія Нескорених: Луганський вимір української музики».

    Для кожного з нас — викладачів та студентів, гостей — ця подія стала значно більшою за звичайний концерт. Це була щира сповідь, молитва та водночас гучний, безкомпромісний маніфест: релокований Сєвєродонецький фаховий коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф’єва живе, творить і стверджує, що мистецька спадщина нашого Сходу є живою, потужною та невіддільною артерією загальнонаціональної української культури.

    Ми побачили дивовижно цілісний та глибоко естетичний синтез мистецтв, в якому органічно інструментальна інтонація поєднується з проникливим поетичним словом, а живописні барви стають естетичним продовженням композиторської думки. Особливою гордістю проєкту стала творчість наших викладачів-композиторів, чия музика народжується з власного досвіду, болю та незламної віри. У цих творах немає жодної фальшивої ноти — лише чиста, гартована вогнем правда людської душі. Коли лунав інструментальний маніфест Наталії Пасічник «Ода нескореним», у кожному звуці відчувалася велич і сила нашого народу, який вистояв у найтемніші часи. А в солоспівах та хорових композиціях Богдана Сінченка — нашого викладача, композитора та захисника України — пробриніла та сама трепетна, світла ностальгія за рідним краєм, за тихим шелестом луганських степів, сєвєродонецькими світанками та рідними домівками, до яких кожен із нас подумки повертається щодня.

    Поетичне слово Ганни Гайворонської у виконанні Оксани Малахової пронизало серця щирою любов’ю до Луганщини — краю, який першим на карті України зустрічає ранкові промені сонця. Неймовірним естетичним одкровенням став і дитячий артпроєкт «Музичне мереживо», де понад півтори сотні дитячих картин проілюстрували авторські збірки Наталії Пасічник, довівши, що справжнє мистецтво здане проростати в юних серцях світлом і красою навіть крізь випробування війни.

    Програма проєкту стала справжнім мостом між традицією та сучасністю, поєднавши академічні витоки з високим патріотичним піднесенням. Безсмертна «Мелодія» Мирослава Скорика у прочитанні нашого фортепіанного дуету SOUL забриніла як голос нашої спільної пам’яті та генетичний код нації, нагадуючи про масштабний благодійний проєкт коледжу «Музика незламних». А барвисті, сповнені карпатського фольклорного колориту інтонації Анатолія Кос-Анатольського та глибоке хорове осмислення шевченківського слова у творі Костянтина Семенова «Доле, де ти?» підкреслили соборність нашої культури. Кульмінацією ж заходу став потужний, монументальний виступ естрадного хорового ансамблю GLORIOUS під орудою Юлії Бражнікової з композицією «Борітеся – поборете!». Цей фінальний акорд прозвучав не просто як пісня, а як свята присяга, що об’єднала Схід і Захід, Північ і Південь у єдиному прагненні до свободи та Перемоги.

    Втративши стіни нашого рідного концертного залу у Сєвєродонецьку, наш коледж розсунув свої межі на тисячі кілометрів — тепер нашою сценою стала вся Україна. Низький уклін режисерці проєкту Наталії Пасічник, ведучій Юлії Вірютіній, авторці дизайну Оксані Малаховій, технічному керівнику Кирилу Борідьку та усім викладачам і студентам, які своєю натхненною працею доводять: поки лунає українська музика, живе й перемагає наша духовна краса.

    Творимо, бережемо своє та віримо в неодмінне відродження рідного краю!