The Serhii Prokofiev Severodonetsk professional

   Історичне минуле: воно минуло?

   Наша історія – це і наше сьогодення, і майбутнє нашої держави. Вікна у яскраві події минулого дають нам розуміння й усвідомлення багатьох сучасних процесів у соціально-політичному й культурному житті нашого народу.

   Цікаво прочитавши, простежити, як події історії перегукуються з нинішніми подіями, може навіть впливають на них, а особистості, котрі творять історію, надихають наших сучасників на подвиги й на творчість.

   Відлетів у минуле 2023 рік та залишив нам на згадку декілька цікавих ювілеїв.

   970 років із часу народження Володимира ІІ Всеволодовича Мономаха (1053–1125), Великого князspя Київського, державного та політичного діяча Київської Русі.

   За часів його діяльності відбувся Долобський з’їзд 1103 року, котрий, як і блискуча перемога руського війська над половцями, стали визначальними факторами у зміцненні Київської Русі.

   В своєму «Повчанні» - видатному зразку давньоруської літератури, пам’ятці української мови – Володимир Мономах засуджував князівські міжусобиці й закликав до об’єднання давньоруських земель.

   Володимир ІІ був красивий лицем, міцний тілом і дуже сильним. Як пишуть, сам князь згадував: «От коли я жив у Чернігові, я своїми руками стриножив у лісових пущах десятки три диких коней… два рази тури підіймали мене разом з конем на роги, олень бив мене рогами, лось ногами топтав, а другий колов, дикий вепр зірвав у мене із стегна меч, ведмідь укусив коліно, а рись один раз, скочивши мені на стегна, звалила разом із конем…»

   Український історик і археолог О.С.Висоцький вважає, що саме Мономаху належать два графіті на стінах Софії Київської, що свідчить про виняткові здібності особистості київського князя.

   500 років тому у Львові Іван Федорович (Федоров) заклав широко відому «друкарню Федорова», яку тривалий час вважали першою в місті. Але напис на надгробку Івана Федоровича свідчить, що насправді він відновив занедбану раніше справу. Разом із тим, його роль у тогочасному культурному житті важко переоцінити.

   250 років із дня народження Василя Каразіна (1773–1842), вченого, винахідника, громадського та освітнього діяча, публіциста, ініціатора заснування Харківського університету, першого у Східній Україні.

   Каразін був ініціатором одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі.

   «Еней був парубок моторний і хлопець хоч куди козак...». Цю фразу з «Енеїди» Івана Котляревського ми знаємо ще зі школи. Але далеко не всі знають, що троянський цар Еней був сином еллінської богині Афродіти, зятем царя Латина і засновником нині італійського Риму. Утім, у нас є чимало підстав вважати, що один із класиків сучасної української літератури Іван Котляревський, напевно, все це знав...

   225 років минуло з часу видання «Енеїди» Івана Котляревського. Яскрава і самобутня поема «Енеїда» була написана у 1798 році і з’явилася на світ лише через півстоліття після появи «Енеїди» Вергілія латинською мовою!

   Котляревський отримав якісну освіту, знав шість мов, З особливим задоволенням він осягав риторику, філософію і піїтику. Однокласники по духовній семінарії згадували, що він вправно добирав до будь-якого слова дотепні і вдалі рими, за що його й прозвали «римачем». У цей час він вивчає і перекладає твори великого скіфа Гомера та латинян Овідія, Горація і Вергілія.

   Ще цікаво: в хаті, де жив Котляревський у Полтаві, у 1845 році бував Тарас Шевченко і зробив малюнок.